У рятувальній справі немає кнопки «пауза», щоб зупинитися й запитати себе, чи готовий ти сьогодні до небезпеки. Тут важливо інше — здатність зробити крок уперед тоді, коли інші вагаються. Саме так працює Роберт Кут — рятувальник групи рятувальних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ДСНС Закарпаття. Для нього допомога людям давно стала більше, ніж професією.
Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Закарпатській області.
До Служби порятунку він прийшов у 2018 році, змінивши форму прикордонника на бойовий одяг рятувальника. У свої майже тридцять років свідомо обрав новий шлях, зберігши головну цінність — відповідальність за інших. Роберт зізнається, що йому близькі ситуації, де потрібні швидка реакція і холодний розум. Адже адреналін тут має справжню ціну — врятовані життя. І про свій вибір він не шкодує.
Влітку 2025 року рятувальник провів 47 діб на Харківщині. Обстріли, зруйновані будинки, пошуки людей під завалами стали щоденною реальністю. Особливо запам’ятався виїзд, коли плити перекриття зруйнували перший поверх багатоквартирного будинку, а під уламками залишалися живі люди.
Рятувальники працювали спеціальним інструментом — розбирали бетон, вирізали отвори. Виснажені, подряпані, але живі — чоловіка і дружину вдалося дістати з-під руїн. У таких умовах вирішальне значення має командна робота, коли кожен діє як частина єдиного механізму, підстраховуючи та підтримуючи інших.
Страх, за словами Роберта, присутній завжди, однак досвід допомагає тримати його під контролем. У такі моменти думаєш не про страх, а про те, що і як потрібно робити.
Рятувальник добре знає ціну ризику і не нехтує правилами безпеки, адже вдома на нього чекає родина — дружина і двоє синів. Саме вони є його головною мотивацією берегти себе. Під час повітряних тривог він обов’язково йде в укриття.
За роки служби Роберт постійно вдосконалює свої навички. Він пройшов курси верхолаза та має допуск до висотних робіт, опанував керування безпілотниками, навчився визволяти постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах і надавати домедичну допомогу. Ці знання неодноразово ставали у пригоді, зокрема під час аварій поблизу Ужгорода, коли доводилося деблокувати людей з пошкоджених автомобілів та правильно евакуйовувати травмованих.
Навіть якщо певні навички ще не довелося застосувати на практиці, рятувальник переконаний: кожне вміння обов’язково знадобиться.
У вільний час Роберт має незвичне хобі — пошук із металошукачем. Скарбів поки не знаходив, зате не раз допомагав сусідам відшукати загублені прикраси у траві чи на подвір’ї. Каже, можливо, найбільший скарб ще попереду.
Своє життєве кредо він формулює просто: допомагати людям, підтримувати й не чинити зла. Для нього важливо працювати поруч із тими, кому довіряє і з ким можна вирушити в найскладніші ситуації, знаючи, що тебе не підведуть. Саме такою родиною для нього стала його зміна — як під час роботи на Харківщині, так і вдома, на Закарпатті.
