У межах туристичного проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України» особливе місце посідає село Німецька Мокра — унікальний населений пункт у серці Тячівського району, де історія соляного промислу тісно переплелася з європейською культурною спадщиною.
Про це повідомляє Тячівська районна державна адміністрація.
Перші письмові згадки про поселення датуються 1638 роком, однак ключовий етап розвитку Німецької Мокрої розпочався у 1775 році, коли за наказом імператриці Марії-Терезії сюди переселилися лісоруби з австрійського регіону Зальцкаммергут. Хоча сіль видобували у Солотвині, саме Німецька Мокра стала важливим логістичним осередком: тут заготовляли ліс, необхідний для будівництва шахтних конструкцій та виготовлення бочок для транспортування солі.
Австрійські колоністи принесли з собою передові технології лісокористування та інженерні рішення, зокрема систему гребель-клауз на річці Мокрянці, що дозволяла сплавляти деревину до промислових центрів регіону. Це зробило село важливою ланкою історичного Соляного шляху.
Німецька Мокра вирізняється й архітектурною спадщиною: будинки з високими дахами та кам’яними фундаментами є прикладом адаптації альпійського стилю до умов Карпат. Водночас село стало простором мультикультурного співжиття австрійців, єврейських ремісників і місцевих русинів-українців, що сформувало унікальний соціальний та культурний ландшафт.
Сьогодні Німецька Мокра розглядається як перспективний туристичний напрям у межах проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України». Залишки гідротехнічних споруд, мовна спадщина німецьких колоністів, а також перевал до Колочави відкривають можливості для розвитку еко- та етнотуризму.
Повернення історичної назви села, збереження ремісничих традицій і формування нових туристичних маршрутів дозволяють не лише відновити історичну пам’ять, а й інтегрувати Тячівщину в ширший європейський культурний контекст. Німецька Мокра постає не просто як австрійський куточок у Карпатах, а як ключовий елемент історичного та культурного «замка» Соляного шляху регіону.
