Іван, позивний «Шуля», молодший сержант 534 окремого інженерно-саперного батальйону «Тиса», родом із села Ставкове на Одещині. Після закінчення школи він здобув професію електрозварника та закінчив педагогічний університет, поєднуючи навчання зі строковою службою.
Про це розповідає на Facebook-сторінці Мукачівська міська рада.
Вперше Іван пішов служити у 2018 році. Після трьох з половиною років служби та контракту ненадовго повернувся додому, але вже в перший день повномасштабного вторгнення знову мобілізувався до свого батальйону. Раніше він служив у зоні ООС, зокрема під Волновахою та Маріуполем, де остаточно став сапером.
На початку повномасштабної війни сапери підривали мости, масово мінували напрямки і працювали майже без перепочинку. Робота залишалася небезпечною: дрони, «Шахеди», дистанційні міни та інші загрози змушують постійно навчатися та адаптуватися. Один із виїздів запам’ятався пораненням товариша — його евакуювали за 20 хвилин, і всі залишилися живі.
Окрім саперної роботи, Іван працював з важкою технікою, будував переправи та виконував завдання, які виходили за межі його профілю. У серпні 2023 року він пішов у СЗЧ через сімейні обставини та психологічне виснаження. Після дев’яти місяців відновив службу й отримав призначення командиром відділення з присвоєнням звання молодшого сержанта.
В батальйоні до його повернення поставилися з розумінням. Іван відзначає, що навіть ті, хто повернувся із СЗЧ, можуть успішно продовжувати службу, якщо хочуть воювати та виконувати завдання.
Він оцінює службу загалом позитивно, адже за всі роки залишався в одному підрозділі. Іван мріє про перемогу та мир, щоб повернутися додому, бути з дітьми та передати їм правильні цінності.
