Повномасштабне вторгнення застало закарпатця, прикордонника Богдана на псевдо Вуді, у навчальному центрі ДПСУ, де він опановував фах оператора РЕБ. О п’ятій ранку офіцер курсу розбудив курсантів словами: «Війна почалася». Спершу Богдан не повірив, але телефон, переповнений повідомленнями та новинами, не залишив сумнівів. Вийшовши на ґанок, він побачив у небі ворожу ракету.
Історію повідомили на Facebook-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.
Після завершення навчання Вуді направили на Миколаївський напрям. Там точилися запеклі бої — піхота проти піхоти. Богдан переконаний: Миколаїв вистояв завдяки стійкості українських захисників, які щодня здійснювали справжні подвиги.
Згодом прикордонник повернувся до Чопського загону, а навесні 2024 року у складі бойового підрозділу вирушив на Вовчанський напрям. Найважчими стали перші дні на Харківщині, коли ворог, зосередивши значні сили, розпочав масштабний наступ. Підрозділ Вуді залишався на крайніх позиціях, стримуючи противника під інтенсивними обстрілами та ударами танків. Лише після наказу прикордонники відійшли на вигідніші рубежі.
Після короткої ротації Богдан знову вирушив на фронт — цього разу на Сумський напрям. Це був один із найскладніших виїздів: до артилерії та мінометів додалися дрони, які цілодобово чатували в небі. Пересуватися вдавалося лише вночі або за сильного туману.
Разом із побратимами Вуді працював і на Курщині, керуючи дронами: проводив розвідку, доставляв провізію та знищував ворожі цілі. У Суджі прикордонникам довелося допомагати місцевим — одного разу вони врятували пораненого літнього чоловіка, передавши медикаменти, воду та їжу.
Найбільше Богдану запам’ятався останній день на Сумщині. До завершення завдання залишалися лічені години. Коли Вуді приліг відпочити, по бліндажу влучив КАБ. Його завалило землею, але побратим, сам поранений, зумів відкопати Богдана. Дивом Вуді не зазнав жодної травми, допоміг товаришу та разом вони вийшли з позиції.
За мужність і героїзм Богдан нагороджений державною відзнакою «За оборону України» та відомчими нагородами. Нині він знову виконує бойове завдання, не вагаючись ідучи на фронт.
Вдома на нього чекає кохана дружина. Подружжя мріє про дитину, але, каже Вуді, спочатку — Перемога. Бо буде мир — буде все.
