У межах туристичного проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України» особливу увагу привертає гора Капуна (Каполна), розташована поблизу Тячів. Це не просто природний пагорб, а унікальний історико-географічний об’єкт, тісно пов’язаний із соляним минулим краю.
Про це повідомляє Тячівська районна державна адміністрація.
Мовчазний свідок тисячолітньої історії
Гора Капуна (або Каполна) — це не просто пагорб на околиці Тячева. Це мовчазний свідок тисячолітньої історії, «варта», що стоїть на перетині торгових шляхів і людських доль. У межах проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України», ця гора постає як ключовий елемент ландшафту, що нерозривно пов’язаний із «білим золотом» — сіллю.
1. Назва, що дихає сакральністю
Слово «Каполна» (угор. Kápolna) у перекладі означає «каплиця». І це перша підказка до таємниці гори. За переказами, на вершині колись височіла культова споруда. Для місцевих жителів гора завжди була сакральним центром: місцем, де небо торкається землі.
У контексті «соляного оберегу», Капуна сприймалася як природна вежа, з якої можна було оглянути соляні каравани, що рухалися від Солотвина вниз за течією Тиси.
2. Сторож «Соляного шляху»
Історично Тячівщина була серцем видобутку солі в Європі. Сіль була дорожчою за золото, і її транспортування потребувало надзвичайної охорони.
Стратегічна висота: Капуна слугувала ідеальним спостережним пунктом. З її вершини відкривається панорама на долину Тиси. Вважається, що в часи Середньовіччя тут могли знаходитися сигнальні вогні, які передавали звістки про наближення ворога або важливих вантажів.
Свідчення: Археологічні знахідки в околицях Тячева підтверджують перебування тут римських легіонерів. Римляни , які надзвичайно цінували закарпатську сіль, будували свої укріплення саме на таких панівних висотах, як Капуна.
3. Легенда про підземні скарби та дзвони
Існує народне свідчення, ніби всередині гори є порожнечі, де заховані скарби давніх володарів краю. Старші люди розповідали, що якщо прикласти вухо до землі на Великдень, можна почути гул церковних дзвонів.
Ця легенда має під собою цікаве підґрунтя: Тячівщина багата на карстові явища та соляні куполи. Цілком імовірно, що «гул» — це відлуння підземних вод або специфічна акустика соляних пластів, які залягають глибоко під фундаментом міста.
4. Капуна як частина «Соляного оберегу»
Проєкт «Тячівщина — соляний оберіг України» розглядає цей регіон як цілісну екосистему. Капуна в цій концепції виконує роль символічного замка:
– Природний бар’єр: Гора частково захищає місто від північних вітрів, створюючи особливий мікроклімат.
– Духовний орієнтир: Вона нагадує про те, що багатство краю — це не лише мінерали, а й пам’ять поколінь.
– Туристичний магніт: Сьогодні Капуна — це місце для рефлексії. Піднімаючись на неї, ви проходите шлях, яким століттями ходили солекопи, купці та воїни.
5. Геологічна аномалія: “Капуна — це корок у пляшці”
Якщо поглянути на Капуну очима геолога, стає зрозуміло, що її поява не була випадковою. Тячівщина розташована над гігантським Солотвинським соляним штоком.
Діапіризм (Витискання): Наукові дослідження свідчать, що Капуна — це результат потужних тектонічних рухів. Уявіть, що під величезним тиском пласти солі та осадових порід витискалися на поверхню , немов паста з тюбика. Капуна є частиною так званої Тячівської антиклінальної складки.
Сіль під ногами: Хоча сама вершина гори складається з пісковиків та конгломератів, геологічне «коріння» Капуни безпосередньо взаємодіє із соленосними пластами. Це неочевидний факт: гора слугує своєрідним природним «запобіжником», який утримує стабільність ґрунтів над соляними пустотами.
6. Неочевидне: Магнітна загадка та мікроклімат
Дослідники, що вивчали ландшафт помітили декілька дивних особливостей:
– Аномальна рослинність: На схилах Капуни зустрічаються рослини-галофіти (що люблять сіль), які зазвичай не характерні для таких висот. Це натякає на те, що через мікротріщини в породі на поверхню виходять мінералізовані випари, які «підсолюють» грунт.
-Термальне «дихання»: Геологи припускають, що глибоко під Капуною проходять розломи, якими піднімається тепло від земного ядра . Саме тому сніг на певних ділянках гори тане швидше, аніж у долині. Це пояснює, чому в давнину люди вважали гору «живою».
7. Свідчення забутих експедицій
У ХХ столітті, під час розвідки нафтових та газових родовищ на Закарпатті, поблизу Тячева проводили буріння.
Факт із архівів: Бурові роботи в районі Капуни показали наявність надзвичайно щільних соляних розсолів (ропи) на глибинах, які раніше вважалися «сухими». Це підтверджує теорію, що гора є частиною величезного підземного гідрологічного вузла, який живить соляні джерела всього регіону.
Чому це важливо для «Соляного оберегу»?
Геологія доводить: Капуна — це не просто декорація. Це «геологічна печатка», яка закриває собою багатства надр. Без цієї гори ландшафт Тячева був би зовсім іншим, а соляні поклади могли б бути вимиті підземними водами тисячі років тому.
Чому варто відвідати Капуну сьогодні?
Сьогодні гора Капуна — це найкраще місце, щоб відчути масштаб «Соляного шляху». Стоячи на вершині, ви бачите перед собою Тису — ту саму артерію, по якій на плотах-бокорах сіль везли до Угорщини та Балкан.
Це місце сили, де історія про сіль стає відчутною на дотик, а краєвид на Тячів нагадує про те, як важливо берегти цей унікальний «оберіг» на мапі України.
