П’ять місяців безперервної служби на позиціях під постійними обстрілами та ворожими штурмами — такий бойовий шлях пройшли двоє військовослужбовців 3-го гірсько-штурмового батальйону 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.
Про це повідомляє Мукачівська міська рада.
36-річний боєць із позивним Будда, родом із Тернопільщини, у війську вже два роки. До повномасштабної війни він працював у великій аграрній компанії, однак без вагань став на захист України. За його словами, противник постійно намагається захопити позиції українських військових і зазнає значних втрат.
«Якщо не ми, ворог і далі буде лізти. Ми воюємо за своїх рідних і близьких», — говорить боєць. Він зазначає, що в сучасній війні надзвичайно важливо залишатися уважним, адже під час туманів противник намагається підійти максимально близько. Найближчий контакт із ворогом у Будди відбувся на відстані лише шести метрів, і діяти довелося миттєво.
Попри складні бойові умови та ефективну роботу, військовий не вважає себе героєм. Каже, що це його обов’язок перед родиною, а найбільша мрія нині — встигнути приїхати на народження похресниці.
Про власну мотивацію розповідає й 39-річний боєць із Хмельниччини з позивним Черня. З юних років він мріяв про військову службу, хоча реалізувати цю мету вдалося лише з початком повномасштабного вторгнення.
«Ми захищаємо не лише державу, а передусім самих себе і наших дітей», — наголошує військовослужбовець. Він зізнається, що після тривалого перебування на позиціях починає особливо цінувати прості речі, які в мирному житті здаються буденними, — зокрема можливість просто помитися після повернення з фронту.
Після кількох місяців служби на передовій обидва бійці отримали змогу вирушити у відпустку, щоб перепочити та здійснити свої невеликі, але такі важливі мрії.
