«Поза національностями»: спадщина Верхньої Тиси у фото, костюмах і 3D-моделях

23 вересня Закарпатський музей народної архітектури та побуту в Ужгороді відкрив унікальну виставку «Народне вбрання крізь час і технології», що демонструє багатство та різноманітність народних костюмів Закарпаття у трьох вимірах: автентичні речі, історичні світлини та сучасні 3D-моделі.

Виставка реалізована у рамках міжнародного грантового проєкту EtnCultSim («Поза національностями»), що об’єднує музеї з Румунії та Словаччини. Мета проєкту – дослідження, збереження та популяризація народних традицій, особливо ткацьких та вишивальних, за допомогою цифрових технологій.

фото: Uzhgorodskansen – Sketchfab

Цифрові костюми та інклюзивність

Для виставки створено 30 високоточних 3D-моделей костюмів (15 чоловічих та 15 жіночих), які представляють етнографічні групи українців Закарпаття (гуцули, бойки, лемки, долиняни) та три національні меншини (угорці, румуни, словаки). Моделі доступні на міжнародній платформі Sketchfab, а також через сенсорний інформаційний бокс у музеї, розроблений спеціально для зручного доступу всіх відвідувачів.

фото:Uzhgorodskansen – Sketchfab

Термінал містить модулі для людей на кріслах колісних, з вадами зору та слуху, а також пропонує інтерактивний контент про експозицію, фондову збірку, 3D-моделі та інші проєкти музею.

Ідентифікаційна цінність костюмів

Народний костюм у Закарпатті виступає своєрідним етнографічним «ідентифікатором»: за кольорами, орнаментами та елементами вишивки можна визначити не лише район, а іноді й конкретне село. Наприклад, елемент «лисяче хутро» на безрукавці зустрічається лише в Ясині та прилеглих селах. 

Вибір експонатів здійснювався за етнографічним принципом, щоб максимально повно відобразити регіональні особливості всіх груп і національних меншин Закарпаття.

Спільні риси та історичний контекст

Багато костюмів українців Закарпаття мають спільні або ідентичні риси з одягом сусідніх народів – угорців, румунів, словаків, що свідчить про єдиний етнографічний простір, розділений кордонами після Другої світової війни. Прикладами є квадратний виріз на жіночих сорочках та чоловічі сумочки «жеболовачки», які були характерні для королевських долинян із села Хижа Виноградівського району у 30-ті рр. XX ст..

Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доктор історичних наук Василь Коцан зазначає: «Ця виставка – не просто демонстрація костюмів, а справжня подорож у минуле. За допомогою сучасних технологій ми можемо зберегти деталі народного вбрання та зробити їх доступними для всіх. Народний костюм – це свого роду ідентифікатор, який розповідає про регіон, етнографічну групу та історію людини. Цифрові моделі дозволяють передати цю унікальну спадщину не тільки відвідувачам музею, а й людям у всьому світі».

 Закарпатський музей планує продовжувати подібні міжнародні проєкти, включаючи виставкову діяльність. В рамках проєкту готується книга-альбом «Традиційні головні убори», присвячена хусткам, чепцям та чоловічим шапкам.

Виставка триватиме протягом місяця, години відвідування — 10:00–18:00, за адресою: м.Ужгород, вул.Капітульна, 33а.