Нове дослідження, опубліковане в JAMA Health Forum, свідчить, що глобальна кампанія вакцинації проти COVID-19 з грудня 2020 по жовтень 2024 року запобігла приблизно 2,5 мільйонам смертей у світі — це менше, ніж показували попередні оцінки.
Про це йдеться в дослідженні під керівництвом Джона Іоаннідіса зі Стенфордського університету, опублікованому в JAMA Health Forum.
Дослідницька група під керівництвом Джона Іоаннідіса зі Стенфордського університету дійшла висновку, що переважна більшість врятованих життів — майже 90% — припала на людей віком від 60 років. Водночас діти та підлітки до 19 років становили лише 0,01% з-поміж тих, чиї життя було врятовано, а молоді люди віком 20–29 років — ще 0,07%.
За оцінками авторів, вакцинація також дозволила зберегти 14,8 мільйона років життя, при цьому 76% цього ефекту припадає на людей віком 60 років і старше. Люди віком до 29 років отримали лише 0,4% збережених років життя. Лише 2% збережених років припадають на мешканців будинків для літніх людей.
Автори дослідження зазначають, що отримані цифри суттєво нижчі за попередні глобальні оцінки. Наприклад, за даними Фонду Співдружності (Commonwealth Fund), лише у США за два роки — з грудня 2020 по листопад 2022 — вакцинація нібито запобігла 3,2 мільйонам смертей і 18 мільйонам госпіталізацій. Інше дослідження, опубліковане в Lancet Respiratory Medicine, оцінило, що в Європі вакцинація врятувала 1,6 мільйона життів з грудня 2020 по березень 2023 року серед людей віком від 25 років.
У супровідному коментарі Моніка Ганді з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско зауважила, що нове дослідження підтверджує різкий віковий розрив у вигодах від вакцинації. Вона зазначила, що США могли б застосовувати більш вибіркову, «збалансовану» стратегію боротьби з пандемією: зосередитись на захисті вразливих груп, зменшивши обмеження для решти населення.
Автори наголошують, що оцінка користі вакцинації для молоді має враховувати не лише показники смертності, а й інші переваги: зменшення тривалості захворювання, полегшення симптомів та запобігання ускладненням.
Ексголовний лікар Національного центру трансляційних наук США Джош Фессел зазначив, що дослідження є важливим внеском у обговорення найкращих стратегій вакцинації, але не варто екстраполювати його результати на те, «що треба було робити» на різних етапах пандемії. За його словами, автори дослідження не намагалися моделювати такі сценарії, і читачі не повинні їх вигадувати самостійно.
Попри суперечки навколо побічних ефектів, автори стверджують, що кількість смертей, пов’язаних із загальновизнаними серйозними ускладненнями від вакцин, у десятки разів менша за загальну користь.
У той же час дослідники зазначають, що джерела даних мали обмеження: більшість інформації надходила з країн з високим доходом, а в Китаї й Індії показники захворюваності та ефективності вакцинації мають значну ступінь невизначеності.
Також у розрахунках ефективності було використано різні типи вакцин, кількість доз, стратегії вакцинації та фактор зниження ефективності з часом. Це, на думку авторів, створює додаткову невизначеність і потенційний ризик упередження.
