Її ім’я асоціюється з красою, вишуканістю та натхненням. Катерина Чепак – дизайнерка з Мукачева, яка власними руками створила бренд, відомий далеко за межами України. Вона заснувала FABECH Model Academy, виховала цілу плеяду молодих моделей і неодноразово представляла нашу країну на міжнародних подіумах – зокрема на Milan Fashion Week 2025 та у фіналі конкурсу MODAVISION, де здобула титул «Найкраща дизайнерка світу». Її роботи впізнають за гармонією форми й душевності, поєднанням етнічних мотивів із сучасністю, жіночністю, яка не боїться бути сильною.
Та за кожною сукнею, що з’являється на подіумі, стоїть не лише талант, а й історія боротьби, пошуку себе, віри в те, що навіть із маленького міста можна дістатися світового рівня.
Журналіст “Баношу” поговорив з Катериною про шлях до успіху, філософію її бренду, про красу, яка народжується з внутрішнього світла, і про те, чому справжня мода починається з любові.
Розкажіть про ваші перші кроки у мистецтві дизайну?
Мій шлях у мистецтві дизайну — довга історія. Потяг до краси жив у мені з дитинства, але перші кроки не мали нічого спільного з класичним розумінням дизайну. У мене був власний магазин одягу, і мені хотілося продавати щось унікальне, те, що відображало б моє бачення стилю. Оскільки серед постачальників я не знаходила потрібного — вирішила створювати власне. Так народилося моє ательє.
За п’ять років я не лише опанувала технологію пошиття, а й винайшла власну систему моделювання одягу. Я вчилася не за книжками, а на практиці, через помилки й відкриття.
Я не швачка у класичному розумінні — я модельєр-візуаліст. Моделюю не на папері, а на манекені, візуалізуючи образ у просторі. Саме так народжуються мої сукні.
Яке ваше покликання, як дизайнерки?
Моє покликання — змінювати світ на краще.
Так само працює і моя «Fabech Model Academy». Яка працює під девізом “Design of life”.
Програму я створила сама — вона не має аналогів. FABECH Academy — це більше, ніж академія. Це місце, де народжується впевненість, формується характер і розкривається талант.
Тут виховують не просто моделей, акторів чи дизайнерів — тут ростуть лідери нового покоління, які вірять у себе, знають свою цінність і сміливо крокують до мрії.
Успіх ніколи не приходить без випробувань. Що було найважчим на цьому шляху?
Найскладніше було пройти шлях без підтримки. Коли я тільки починала, багато хто не вірив, дехто відверто висміював. Але я знала — якщо йду з любов’ю до справи, то маю продовжувати.
Тепер я бачу, що моє покликання — відкривати шлях дітям. Їхня щирість і віра стали для мене головним натхненням. Але щоб допомагати іншим, я мала спершу відкрити дорогу собі.
Що надихнуло вас на створення «Fabech Model Academy»?
Академія народилася не зі страху — а з віри.
З віри, що кожна дівчина Та має право на світло, силу й красу всередині себе.
Я створила FABECH, щоб показати: справжня впевненість — це не про зовнішність,
а про внутрішню гармонію, любов і повагу до себе. В Академії сьогодні діють три основні напрями — модельна школа, кіношкола та школа дизайну.
Ми відкриті для всіх, хто прагне розкрити свій потенціал — без жодних відборів за зростом, віком чи параметрами. Адже головне — не цифри, а талант, харизма та бажання розвиватися. Зараз я працюю над відкриттям нового напряму — FABECH MAN, що стане платформою для хлопців, які хочуть спробувати себе у модельній, акторській чи творчій сфері.
Як вам вдається поєднувати наставництво та власну творчість?
Це непросто — але саме в цьому моя сила.
Раніше я створювала лише жіночі колекції, але коли з’явилася FABECH Model Academy, я відчула, що маю створювати і для дітей. Адже мої учениці виходять на великі подіуми, і я хочу, щоб кожен їхній вихід був продуманий до деталей — щоб одяг не просто прикрашав, а підкреслював їхню індивідуальність і енергію.
Коли я створюю дитячі колекції, я думаю не лише про форму чи тканину — я думаю про те, як дівчинка почуватиметься в цій сукні. Щоб вона відчула себе сильною, красивою, гідною.
Тож моя творчість і наставництво — це не дві різні частини життя, а одне ціле.
Які діти можуть потрапити до вас на навчання?
У FABECH Academy можуть навчатися всі діти — незалежно від зросту, віку чи параметрів. Ми не ділимо дітей на «підходять» чи «не підходять», бо віримо: кожна дитина має свій талант, і завдання Академії — допомогти його розкрити.
У нас навчаються і дівчата, і хлопці — хтось мріє про подіум, хтось про зйомки у кіно, а хтось відкриває в собі пристрасть до дизайну. Ми допомагаємо знайти свій напрямок і підтримуємо кожного на цьому шляху.
FABECH — це не просто школа. Це місце, де дитина вчиться бути собою, вірити у свої сили й бачити у світі більше можливостей, ніж страхів.
Які якості ви вважаєте найголовнішими для сучасної моделі?
Для мене головне — харизма та енергія. Так, зріст і параметри залишаються важливими для подіуму — класика вимагає своїх стандартів. Але сьогодні цього вже недостатньо.
Модель може бути неймовірно красивою, стрункою й високою, але без внутрішнього світла, без тієї особливої енергетики, що зачаровує з першого погляду, — вона не залишить сліду.
Справжня модель — це не просто тіло в кадрі, це присутність, яку відчувають усі навколо. Харизма — ось що відкриває двері у світ великої моди.
Які емоції відчуваєте, коли бачите, як ваші вихованці виходять на великі подіуми в Україні та за кордоном?
Якщо чесно — це завжди вибух емоцій. І так, я плачу. Не від слабкості, а від гордості. Бо коли бачу, як мої діти, мої дівчата стоять на сцені впевнені, красиві, щасливі — це найкраща нагорода, яку тільки можна отримати.
У такі моменти я розумію, що все не дарма: всі безсонні ночі, стреси, організація, шиття, вічні дедлайни — усе це мало сенс. Бо я бачу, як вони ростуть, як змінюються, як у них з’являється той вогонь, за який я боролася в собі колись.
Для мене це не просто покази — це доказ, що FABECH працює. Що любов, підтримка і віра в себе реально творять дива.
Чи вплинуло Закарпаття на вашу творчість?
Так, і дуже. Хоч колись мені здавалося, що Закарпаття стримує мене — тепер я розумію, що саме воно сформувало мій характер і внутрішню силу. Це край, де люди щирі, але водночас дуже спостережливі. Тут неможливо бути фальшивим — усе видно. Саме тому я навчилася бути справжньою.
Раніше мені часто казали: “Не висовуйся, не хвалися, бо наврочать”. І я довго боялася проявляти себе. Але з часом зрозуміла: якщо Бог дав талант — його треба показувати.
Тепер я пишаюся, що народилася саме тут. Бо Закарпаття дало мені глибину, любов до деталей, колористику, натхнення від природи і той особливий дух внутрішньої свободи, який відчувається у кожній моїй колекції.
І коли я виходжу на подіуми світу, я завжди відчуваю: я — з України, із Закарпаття. І ця енергія завжди зі мною.
Що для вас важливіше: ідеальний крій, емоція чи філософія, яку несе колекція?
Для мене все це — єдине ціле. Ідеальний крій — це база, мова, якою говорить одяг. Без нього не може бути вишуканості, форми й поваги до тіла. Емоція — це те, що змушує людину закохатися в річ з першого погляду, відчути її енергетику, ніби вона створена саме для неї.
А філософія — це душа колекції. Вона визначає, чому я створюю, що хочу сказати світу, яку історію передаю через тканини, колір і силует.
Тому я не можу розділити ці поняття — ідеальний крій дає форму, емоція наповнює її життям, а філософія надає змісту. І саме у поєднанні цих трьох складових народжується справжнє мистецтво моди.
Як народжується ідея для нової колекції?
Ідея нової колекції завжди народжується з відчуття — емоції, стану, образу, який раптово з’являється в моїй уяві. Іноді це спогад, подорож, зустріч, музика чи навіть аромат. А іноді — внутрішній поштовх, коли душа ніби шепоче: “Створи це”.
Я багато спостерігаю — за природою, людьми, архітектурою, рухом світла, тіней, квітів. Потім усе це перетворюється на символи, кольори, текстури, лінії. Так з’являється історія — філософія колекції, її енергетика.
Тканини та аксесуари ви замовляєте за кордоном?
Так, я завжди намагаюся підтримувати українських виробників, коли це можливо — особливо, якщо йдеться про локальні майстерні чи фабрики, які створюють якісні тканини й фурнітуру.
Але для колекцій високої моди я переважно обираю італійські тканини — вони мають неперевершену якість, пластику, благородний блиск і фактуру, з якою можна працювати як із живим матеріалом.
Де можна купити одяг від вас?
Зараз у мене повна трансформація. До кінця року планую шити лише під замовлення: весільні та вечірні сукні. А вже восени 2026 року вийде колекція й одяг зможуть купити всі охочі.
Як би ви описали свій стиль у кількох словах, якщо відкинути усі модні терміни
Я люблю силует “пісочного годинника” — коли талія, груди й стегна створюють гармонію, але при цьому все залишається стриманим, елегантним, без натяку на вульгарність. Це — мій “old money” у найкращому сенсі: розкіш, що відчувається, а не показується. Я впевнена, що цей стиль залишиться зі мною завжди — навіть коли мене не буде, він житиме у моєму бренді.
Що для вас взагалі сексуальність в наш час?
Це розум. Не губи чи груди, а розумна розмова. І чоловіків це теж стосується. Дуже круто, коли ти проводиш час з чоловіком не тому, що в нього багато грошей, а тому, що він розумний.
Що надихає вас зараз?
Періоди після показів для мене – це періоди вигорання. Зараз якраз такий період, і мене не надихає нічого. Зараз мені треба лише гарно відпочити та набратися сил для роботи. А загалом мене надихають мої ідеї. Я мрію та відчуваю, що маю цю мрію здійснити. Тому не даю собі час відпочивати багато. На шляху до своєї мети я падала вже разів сто, тому нічого не боюся. Навіть не боюся, що щось не вийде. Я відчуваю: зліт близько, але треба все гарно спланувати та мати хорошу команду. Як Dior чи Chanel. Об’єднати людей, які будуть цінувати місце, де вони працюють та з душею створювати продукт. І думаю коли мої діти трохи підростуть, я зможу створити цю молодіжну команду.
Є у вас ритуал або стан, без якого не починаєте створювати нову колекцію?
Перед кожною новою колекцією я молюся. Прошу Бога вести мене, і завжди відчуваю Його присутність у своїй роботі.
Нещодавно ви представляли Україну на Milan Fashion Week. Поділіться відчуттями від цієї поїздки.
2025 рік став переломним — у Мадриді я здобула титул «Найкраща дизайнерка світу» на міжнародному конкурсі MODAVISION. Це був міжнародний конкурс. Спочатку від кожної країни відбирали дизайнера, а потім 28 фіналістів поїхали в Мадрид. Чесно кажучи, я взагалі не думала, що виграю, бо голосування було онлайн. Була впевнена, що ми виграємо по сукнях, а ось онлайн я вважала, що свої не підтримають. Тому дуже здивувалася, коли ми обігнали навіть Іспанію. Коли я повернулася в Мукачево і мені багато людей казали, що голосували за мене, це було відкриттям для мене. Це був переломний момент, коли я на наших людей почала по іншому дивитися. Я зрозуміла, що українці мене підтримують просто без заздрощів. Коли підходили брати інтерв’ю, казали, що в них мурашки по шкірі. Бо це не просто показ був, а справжній концерт.
Коли ми виграли конкурс, нам подарували участь у Milan Fashion Week. І якщо в Мадриді дівчата виступали лише в сукнях, то в Мілані я ще додала віночки, і все це було під українську музику. Так, колись я хотіла виїхати з України, бо тут мене ніхто не підтримував, але після Мадриду я відчула тепле відношення, підтримку людей, закарпатських ЗМІ, матусь наших моделей. Я подивилася на це і зрозуміла, що вже не хочу їхати нікуди.
Що вразило вас на цих заходах?
Ми вже третій рік їздимо на міжнародні заходи та тижні моди. На початку повномасштабного вторгнення я зробила сильну колекцію з української архітектури, але тоді про мене не писали. Та й в мене ще був страх заявляти про себе. Тому на останніх заходах мене нічого не здивувало. Я просто раділа, бо дівчата мої раділи. Впевнена, що в майбутньому я здивуюся, але це будуть заходи вищого рівня. Але про це ще зарано казати.
Чим, на вашу думку, українська мода відрізняється від європейської?
Ми творимо від душі. Хоча насправді ці речі не можна порівнювати.
Де б ви хотіли побачити свій одяг? Може у якомусь фільмі чи в колекції популярної зірки?
Я мрію про світовий бренд, який житиме після мене. Але головне визнання для мене — в Україні. Я бачу, як наше суспільство пробуджується, як українська мода відроджується. Ми не просто шиємо — ми вкладаємо душу й національну енергію.
Моя мета — створити команду, подібну до Dior чи Chanel, де кожен працює з любов’ю та усвідомленням своєї місії. І я знаю — цей день близько.
Яке визнання для вас важливіше – міжнародне чи вдома, в Україні?
Мабуть, в Україні. Коли ми виграли в Мадриді, я виставила в Тік-тоці ролик і він набрав 500 000 переглядів та близько 3 000 коментарів. І всі вони були хорошими. Лише одній людині не сподобалось, що я собі обрала ім’я EKATERINA. Але це грецьке ім’я, не російське. І перед тим, як залишати це ім’я, я дослідила питання. До того ж на міжнародному рівні краще звучить Екатеріна. Але деякі люди не вміють правильно читати. Читають як Єкатерина. Різниця є, але я не знаю як деяким людям її пояснити.
Якою ви бачите українську моду за 5-10 років?
Я думаю нас чекає повне відродження української культури. Навіть сильніше, ніж зараз. Добре було б, щоб люди розуміли сенс українських орнаментів і не носили подібний одяг просто як вишиванку. От я раніше казала, що мій одяг пов’язаний з духовністю. Це тому, що я з внутрішньої сторони розміщую орнамент, знак захисту. Тому за 15 років жодна з дівчат, яка замовляла в мене весільну сукню не розлучилася. В майбутній колекції орнаменти також будуть, бо це дуже потужна енергія.
Яку пораду дали б молодим дизайнерам з маленьких міст, які лише мріють про подіуми?
Я навіть не знаю, бо розумію який зараз корупційний світ. Я йду напролом, але не знаю чи буде людина готова до цього. Поки ті діти та студенти, кого я бачу, хочуть бути відомими дизайнерами. Але одна справа – бути дизайнером, інша – мати свій бренд. Це треба бути не лише дизайнером, а й економістом, фінансистом, бухгалтером. Треба знати всю індустрію моди: від фотографії до маркетингу. А загалом треба просто робити. Брати та робити.
Про що ви мрієте зараз?
Саме зараз – відпочити на морі. Мені треба набратися сил, щоб йти далі.
Що для вас означає слово успіх?
Успіх для мене — це не нагороди, а визнання. Коли тебе слухають, коли через твою творчість люди стають щасливішими — ось справжній сенс. Бо зірками мають ставати ті, хто несе правильні ідеї.
