«Ужгородський Березіль»: як студентський фестиваль став простором росту для молодих акторів
В Ужгороді 24-26 березня відбувся відкритий фестиваль-конкурс театрального мистецтва «Ужгородський Березіль». Подія об’єднала студентські театральні колективи з різних міст України та стала не лише конкурсом, а й майданчиком для обміну досвідом, творчих пошуків і професійного зростання.
Журналісти медіа «Банош» відвідали кілька вистав, поспілкувалися з учасниками та організаторами фестивалю, щоб дізнатися, чим живе сучасний студентський театр.
У фестивалі взяли участь десять колективів із п’яти закладів вищої освіти. Серед них – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Харківська державна академія культури, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського та Академія культури і мистецтв Закарпатської обласної ради.
Фестиваль розгорнувся на кількох театральних сценах міста. Протягом трьох днів глядачі могли побачити різножанрові постановки – від класичних драм до сучасних експериментальних робіт і пластичних вистав.
«Ужгородський Березіль» орієнтований насамперед на молодь, яка професійно навчається театральному мистецтву, пояснює директор департаменту культури Закарпатської ОВА, заслужений артист України Євген Тищук.
«Це можливість для студентів показати, чому вони навчилися, і водночас побачити рівень інших театральних шкіл – у Києві, Харкові, Львові. Адже існує багато різних методик викладання, і такий обмін досвідом є надзвичайно важливим».
Окрім сценічних показів, фестиваль мав і освітню складову – майстер-класи та професійні обговорення.
«Під час фестивалю проходять майстер-класи з акторського мистецтва. Це базові речі, які допомагають актору керувати тілом, емоціями і вибудовувати сценічну дію», – додає Тищук.
Як студенти вдосконалюють вистави від показу до показу
Фестиваль став не лише місцем для виступів, а й простором живого діалогу між молодими акторами. Студенти зізнаються: кожен показ – це не фінал, а частина творчого процесу.
«Ми дуже чекали цього дня, переживали і багато працювали. Це вже наш третій показ, але з кожним разом ми вдосконалюємо виставу і намагаємося зробити її кращою», – розповідають студенти Академії культури і мистецтв Давид Грицевський, Анна Крючкова та Катерина Карпанець.
«Ми ростемо разом із цією виставою. І навіть якщо показувати її багато разів, щоразу можна знайти щось нове. Найголовніше – кайфувати від того, що ти робиш».
Учасники з різних міст: про атмосферу та досвід фестивалю
До фестивалю долучилися й учасники з інших міст. Для багатьох це стало можливістю відчути нове середовище та розширити професійні горизонти.
«Враження дуже приємні. Нас тут дуже тепло прийняли, і ми справді раді бути на цьому фестивалі. Ми були на майстер-класі з біомеханіки – це було цікаво і дало нові думки. А ще дуже відчувався контакт із залом – він був живий, і це додає енергії під час виступу», – каже Ліза, учасниця незалежного театру «Лава» зі Львова.
Як студентська робота перетворюється на повноцінну виставу
Деякі роботи, представлені на фестивалі, мають несподівану історію створення. «Кораліна» (за Н. Гейманом) – вистава-казка студентів другого курсу спеціальності «Сценічне мистецтво» Академії культури і мистецтв. Майстер курсу та режисер – Олег Мельничук.
«Спочатку це мав бути невеликий фрагмент – десь на 5-10 хвилин. Але поступово додавалися ролі, нові студенти, і в результаті це переросло у повноцінну виставу», – розповідає режисер постановки.
Такі творчі трансформації, за словами учасників, є природною частиною навчального процесу.
Організатори наголошують: головна цінність фестивалю полягає не в нагородах, а в можливості розвитку та професійного діалогу.
«Для студентів це надзвичайно важливо – побачити інші театральні школи, перейняти досвід і зрозуміти, чи правильний шлях вони обрали», – зазначає ректорка Академії культури і мистецтв, заслужена працівниця культури України Наталія Шетеля.
Вона підкреслює, що навіть у складних умовах культура залишається важливою частиною життя:
«Ми показуємо, що театральне мистецтво в Україні є і буде існувати. Попри всі виклики, культура продовжує жити і розвиватися».
У майбутньому організатори планують розширювати фестиваль і залучати до нього міжнародних учасників.
Фото: Академія культури і мистецтв
Результати фестивалю: кого відзначило журі
Фестиваль завершився урочистою церемонією нагородження, де журі визначило найкращі роботи.
Гран-прі за кращу виставу отримала постановка «Sex-education. Дівоча версія» незалежного театру «Лава» (студенти Львівського національного університету імені Івана Франка).
За краще режисерське втілення відзначили Яну Титаренко за виставу «Лабіринти мистецтва» (Львівський національний університет імені Івана Франка).
Нагороду за кращу жіночу роль здобула Юлія Яськова (Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, вистава «Сумнів»).
Кращу чоловічу роль отримав Антон Єжов (Академія культури і мистецтв Закарпатської обласної ради, вистава «Гра у правду»).
Спеціальну відзнаку журі отримав Давид Грицевський за роль у виставі «Кораліна».
Фото: Академія культури і мистецтв
«Полюбити мистецтво в собі»: головна думка фестивалю
«Ужгородський Березіль» поступово стає простором, де молоді актори можуть не лише заявити про себе, а й переосмислити власний шлях у професії.
«Найважливіше – це обмін досвідом. Якщо ми працюємо лише у власному середовищі, нас просто не бачать», – каже Наталія Шетеля.
І додає думку, яка звучить як головний підсумок фестивалю:
«Потрібно полюбити мистецтво в собі, а не себе в мистецтві».
Залиште коментар
Розгорнути ▼