У новій редакції Цивільного кодексу пропонують дозволити власникам зазначати домашніх тварин у заповіті. Людина зможе визначити, кому передати улюбленця, а також зафіксувати умови його подальшого утримання – догляд, лікування, харчування та інші важливі моменти. Ідея полягає в тому, щоб після смерті господаря тварина не залишалася без догляду, а мала визначену людину-опіку.
Ми запитали мешканців Мукачева, як вони ставляться до цієї ініціативи та чи вважають таку норму потрібною.
Чимало опитаних зізнаються, що для них це питання давно вирішене без жодних законів. Люди переконані, що у разі потреби тварина й так залишиться з родиною. «Мого кота точно заберуть діти, для цього не потрібні документи», – каже одна з учасниць опитування. На думку частини містян, офіційність у такій справі мало що змінює, адже доля улюбленця зазвичай визначається довірою між близькими.
Водночас є й ті, хто сприймає новацію позитивно. Вони вважають, що така можливість може стати додатковою гарантією для тварин, особливо якщо у господаря немає рідних або між ними можливі суперечки. «Добре, що про це говорять, головне, щоб після смерті людини кіт чи пес не залишилися нікому непотрібними», – діляться думками мукачівці.
Проте не обійшлося без критики. Дехто категорично не розуміє самої ідеї «заповідати» кота чи собаку. Люди наголошують, що тварина – це жива істота, а не майно, і ставити її в один ряд із речами неправильно. «Слово «спадок» звучить так, ніби йдеться про квартиру або машину, а це ж член родини», – кажуть перехожі.
Обговорення в Мукачеві демонструє, що суспільство по-різному сприймає такі зміни. Для одних це зайва формальність, для інших – важливий крок до більш відповідального ставлення до домашніх тварин. Та майже всі сходяться в одному: доля улюбленців після смерті господаря не повинна залишатися невизначеною.
