Три експертки про ментальне перевантаження: чому ми втомлюємося навіть після сну

Сон по вісім годин, вихідні без роботи – і все одно відчуваєте втому? Чому так відбувається, і як навчитися справді відпочивати?

Журналістка медіа «Банош» поговорила з трьома фахівчинями про ментальне та інформаційне перевантаження, емоційне виснаження і способи відновлення психічних сил.

Світ, який не замовкає

Телефон під подушкою, новини ще до сніданку, повідомлення в обід і серіал перед сном – день минає у вирі інформації. Мозок отримує сотні сигналів і не встигає їх обробляти. Психологиня Міла Ністер пояснює, що інформаційне перевантаження – це коли мозок отримує надто багато сигналів і «зависає», як комп’ютер із десятками вкладок. Кожне сповіщення чи новий пост – короткий викид дофаміну, який спершу стимулює, а з часом виснажує.

«Ми можемо спати по вісім годин, але не відновлюватися, бо психіка залишається у стані збудження», – додає Ністер.

Через постійне світло екранів знижується вироблення мелатоніну – гормону глибокого сну, і навіть довгий сон не дає справжнього відновлення.


Хронічна втома – не лінощі

Консультантка у методі позитивної психотерапії Надія Соловйова наголошує, що хронічна втома – це сигнал нервової системи, а не лінь. Під час стресу активується симпатична її частина, яка відповідає за реакцію «бий або біжи». Організм не переходить у фази глибокого сну, кортизол залишається підвищеним, і ми прокидаємось виснаженими.

Надія пояснює, що постійне перевантаження думками і інформацією призводить до емоційного виснаження – мозок і тіло не встигають відновлюватися. У такому стані людина часто прокидається без сил, легко дратується, відчуває тривогу чи апатію, навіть якщо «нічого не робила».

Ми звикли бути «на зв’язку», але часто втрачаємо контакт із собою.

«Наш мозок створений для коротких циклів уваги з перервами на тишу. Коли цих пауз немає – ми втрачаємо внутрішній баланс», – пояснює Соловйова.

Постійна залученість у чужі думки, новини й емоції стирає власні межі. Людина ніби розчиняється у потоці: ми поруч із усіма, але водночас самі. Саме через це приходить емоційне вигорання.


Відновлення починається з тиші

Акредитована гештальт-терапевтка НАГТУ Марина Банделюк наголошує, що інформаційне перевантаження – це не лише втома, а й втрата контакту з собою. «Постійне споживання зовнішньої інформації забирає здатність чути власні відчуття», – каже вона.

Марина радить почати з малих, але системних змін. Наприклад, ранкові 15–30 хвилин без телефона дають простір відчути себе: як тіло, який настрій, що хочеться сьогодні. Протягом дня допомагають усвідомлені паузи: кілька глибоких вдихів, відчуття тіла, простору навколо. А вечірній ритуал без екранів за годину до сну допомагає психіці інтегрувати день і заспокоїтися.

«І дозвольте собі нудьгувати. Саме в нудьзі народжується креативність і справжні бажання», – додає Банделюк.

Провина за відпочинок – це не про вас

Багато людей відчувають провину, коли відключаються від мережі. Марина пояснює, що часто це сигнал засвоєних ззовні правил: «треба бути доступним, відповідати швидко, бути «в курсі»». Проте провина – не про вас, а про страх бути забутим або непотрібним.

Невеликий експеримент – вимкніть сповіщення на день. Більшість реалії виявляється набагато м’якшою, ніж ми собі уявляємо.


Ознаки ментального перевантаження:

важко зосередитись, втомлене пробудження, дратівливість без причини, тривога без користування гаджетами та постійне бажання «бути в курсі».

Якщо впізнали себе – це не слабкість, а сигнал: час на паузу.


Практичні способи зменшити перевантаження:

  • Не заряджайте телефон у спальні.
  • Виділіть «зони без екранів» – під час їжі, прогулянки, зустрічей.
  • Перед тим, як відкрити соцмережі, запитайте: що я шукаю там зараз?
  • Якщо зменшуєте час онлайн – наповніть його живим: спілкуванням, природою, рухом.
  • Будьте чесні з собою: які додатки чи теми виснажують вас найбільше? Можливо, їм варто сказати «ні».

Три голоси – три способи турботи про себе

Щоб полегшити інформаційне навантаження і відновити психічні сили, експертки радять прості, але ефективні практики, які можна впровадити у повсякденне життя:

Міла Ністер, психологиня
«Мозок має право на відпустку».

  • Вимикайте сповіщення хоча б на кілька годин.
  • Не засинайте з телефоном у руках.
  • Раз на тиждень – день без соцмереж.

Надія Соловйова, консультантка у методі позитивної психотерапії
«Баланс – це неідеальний стан, а рух між перевантаженням і відновленням».

  • Слідкуйте за балансом між тілом, дією, контактами і сенсом.
  • Повертайтесь до простих речей: природа, тиша, рух.

Марина Банделюк, акредитована гештальт-терапевтка НАГТУ
«Тиша – це не порожнеча. Це простір, де ви чуєте себе».

  • 30 хвилин зранку – без телефона.
  • Година перед сном – без екранів.
  • Створіть межі: не беріть телефон у спальню.

Світ не стихає ні на мить, тож турбота про ментальне здоров’я – це не спроба втекти, а нагода створити власний куточок тиші. Іноді справжній відпочинок починається саме там, де ми дозволяємо собі просто бути.