У промисловій зоні Мукачева відкрився перший у регіоні крематорій для домашніх тварин. Його заснувала Олександра Берянич – підприємиця із Мукачева, мати двох дітей і дружина військового. Проєкт виник як відповідь на відсутність можливості гідного прощання з померлими улюбленцями та став практичним рішенням проблеми, з якою стикаються господарі тварин.
Про те, як з’явився крематорій, з якими труднощами довелося зіткнутися під час запуску та як нині працює заклад, Олександра Берянич розповіла журналістам медіа «Банош».
Ідея створити крематорій для тварин з’явилася після особистої втрати. Коли помер улюбленець Олександри, вона не змогла знайти на Закарпатті жодного місця, де можна було б попрощатися з твариною гідно. Ветеринарні клініки не надавали такої послуги або відмовлялися, пояснюючи це відсутністю попиту та складністю процесу.
«Для мене було важливо показати, що крематорій – це не про смерть, це про любов до тварини, яка була частиною родини», – пояснює Олександра.
Вона також помітила, що проблема ширша: померлих тварин часто залишають на смітниках, узбіччях або у водоймах. На її думку, це свідчить не лише про брак інфраструктури, а й про низьку культуру поводження з тваринами після смерті.
В Україні сфера кремації тварин майже не врегульована законодавчо, тому запуск проєкту супроводжувався складною бюрократією. Однак головна проблема, на думку Олександри, – не лише в документах: «Повага до тварини починається з відповідального утримання, догляду та гідного прощання. Це питання не лише екології, а й культури».
Як працює крематорій
Заклад надає два види послуг:
- Індивідуальна кремація: тварину спалюють окремо, прах повертають власникам у спеціальній урні або іншій ємності.
- Масова кремація: одночасне спалення кількох тварин без повернення праху.
Перед кремацією тварину переміщують у герметичний пакет і кладуть у маркований ящик. До моменту кремації тіла зберігають у морозильній камері, а всі етапи фіксують у журналі. За бажанням власники можуть отримати файли з відеопідтвердженням, що дозволяє переконатися в дотриманні всіх процедур.
Хто користується послугами
До крематорію звертаються господарі котів, собак, гризунів та інших домашніх тварин. Тут кремували і маленьких хом’ячків, і собак вагою понад 100 кілограмів, а також рідкісні випадки, наприклад, домашню білку.
Тварин привозять самі власники або користуються спеціальним транспортом із термобоксами. Кількість звернень змінюється: іноді кремацій кілька на день, часом – жодної.
«Для багатьох людей важливо просто знати, що є альтернатива. Не всі можуть дозволити собі індивідуальну кремацію, але навіть масова – це вже інший рівень ставлення», – каже Олександра.
Фінансові та організаційні аспекти
Вартість кремації залежить від ваги тварини та тривалості процесу – від 40 хвилин до кількох годин. Установка працює на дизельному паливі, і навіть для невеликої тварини потрібно кілька десятків літрів пального.
Загальна вартість запуску проєкту перевищила 2 мільйони гривень. Основну частину витрат Олександра покрила власними коштами, а частково проєкт фінансувала грантова програма. «Я свідомо відмовлялася від особистих витрат: замість автомобіля чи відпустки – крематорій. Це не бізнес у класичному розумінні», – говорить вона.
Пам’ять про улюбленця
Власниця прагне, щоб сервіс максимально відповідав закордонним аналогам. Для господарів тут готують некрологи в Instagram, а на сайті створено розділ «Ваші історії», де можна залишити спогади про домашніх улюбленців.
Щоб пам’ять про тварину залишалася з родиною, пропонують різні варіанти:
- Урни – від екологічних дерев’яних до керамічних і металевих;
- Пам’ятні речі – камені спогаду з праху, кулон або намистини, куди можна помістити частину праху.
У майбутньому в крематорії планують облаштувати кімнату прощання, де власники зможуть побути з твариною наодинці. Також Олександра планує якісну співпрацю з українськими майстрами ритуальної продукції.
«Людина має право сумувати за твариною. Вона була частиною життя і родини», – підсумовує власниця.
