В Ужгородській Книгарні «Є» презентували новий переклад роману «Гордість і упередження» Джейн Остін від видавництва Nebo. Про залаштунки роботи, емоційні історії, галас навколо ілюстрацій та любов до класики розповіли перекладачка Олександра Артюхіна та редакторка Дарина Вавілова.
«Гордість і упередження» стала першою книгою серії ілюстрованої класики видавництва Nebo – «Еґрет».
За словами випускової редакторки Дарини Вавілової, робота над проєктом тривала понад рік. Команда прагнула зберегти дух епохи Остін, але водночас зробити книгу сучасною й живою.
«Ми навіть папір обирали дуже уважно. Це спеціальний білий офсет, який чудово передає фарбу. Завдяки йому ілюстрації виглядають живими й виразними», – пояснила Дарина.
Ілюстрації до книги створила Ірина Комащук. Вона працювала вручну, аквареллю, досліджуючи деталі епохи регентства – від муслінових суконь до чепчиків.
Галас навколо ілюстрацій і людська ціна творчості
Попри любов читачів до результату, робота над виданням не обійшлася без болючих моментів.
Художниця Ірина Комащук зазнала хвилі критики після публікації перших ескізів та обкладинки.
«Мені було дуже прикро, що люди дозволили собі так поводитися. Їй писали у приватні повідомлення образи й навіть погрози: «щоб у неї відсохли руки». Це страшно, особливо коли знаєш, що Ірина працювала під обстрілами й відключеннями світла», – розповіла перекладачка Олександра Артюхіна
Переклад, що став рятівним колом
Перекладачка Олександра Артюхіна за фахом – журналістка. До співпраці з Nebo вона займалася лише дрібними перекладами у якості підробітку.
Олександра й досі пам’ятає день, коли отримала лист із запрошенням працювати над романом. Переклад став для неї не просто професійним викликом, а й внутрішньою опорою. За словами дівчини, робота допомогла вистояти у непростий час і повернути віру у власні сили. Вона називає цей досвід «рятівним колом» і дякує команді за шанс, який відкрив нову сторінку в її житті.
Мова епохи та дизайн, що говорить
Редакторка й перекладачка свідомо уникали спокуси зробити переклад надто сучасним. Натомість намагалися відтворити звучання епохи Остін.
Дарина Вавілова пояснює, що навіть деякі «помилки», на перший погляд, є частиною стилістичного задуму.
«Ми зберегли архаїчні форми у словах на кшталт «гордости», щоб передати атмосферу мови, ближчої до тієї епохи», – каже вона.
Окремою дизайнерською знахідкою став блок листів – ключових епістолярних сцен роману. Для кожного листа команда підбирала окремий шрифт, аби «почерк» Дарсі, Елізабет чи місіс Беннет був відчутний навіть візуально.
Остін – про кохання, гідність і свободу
Попри легкий, дотепний стиль, роман Джейн Остін – не лише історія кохання. Це розповідь про становище жінки, право бути собою і гідність. Перекладачка зазначає, що в світі, де шлюб визначав долю, розумній і незалежній Елізабет було знайти пару навіть важче, ніж її наївнішим сестрам.
А тепер, коли роман увійшов до української шкільної програми, він може звучати для підлітків по-новому – не як «обов’язкове читання», а як історія про самоповагу, свободу і любов без пафосу.
