Серед зелених пагорбів Хуста, стоїть підприємство, яке зберегло дух ремесла, точність інженерії та людську відданість справі. Хустська фетрова фабрика, яку вже багато років очолює Іван Луп’як, є унікальним українським виробництвом, що продовжує виготовляти фетрові головні убори.
Витоки та розквіт виробництва
Історія фабрики сягає 1947 року. Тоді в центрі міста було запущено перше виробництво фетрових капелюхів із кролячого пуху. Для старту завезли німецьке обладнання, пристосоване для роботи з натуральними волокнами кроля, зайця та бобра.
У 1967–1968 роках підприємство пережило масштабну реконструкцію: було встановлено нові машини, а поруч звели триповерховий корпус – нині це будівля фабрики «Прометей».
Виживання у 90-х: «боргова яма» та перезавантаження
Керівництво повідомляє, що після розпаду СРСР підприємство опинилося в скрутному становищі через державну політику та податковий тиск. Щоб урятувати основне виробництво, фабрика була змушена продати частину приміщень – столову, кулінарію, кафетерій. Проте вдалося зберегти унікальні верстати. Працівники навіть їздили до Києва, щоб забрати списане обладнання з інших фабрик, які залишили все «на металолом». Його розбирали та привозили в Хуст.
«Нас загнали в боргову яму, але ми вижили. Зберегли колектив і душу підприємства», – згадує директор.
На початку 2000-х підприємство змінило підхід: замість гонитви за кількістю зосередилося на якості. Кожен капелюх, за словами Івана Михайловича, «вичісують та оздоблюють, надаючи йому характер ручної роботи».
Мистецтво створення фетрового капелюха
Процес виготовлення капелюха орієнтовно триває місяць. За словами директора, він складається з кількох етапів:
- Моделювання: створення форми в гіпсі, потім алюмінієва відливка.
- Підготовка сировини: очищення, протравлювання та спушування кролячого пуху.
- Основоутворення : пух проходить через спеціальні машини для формування основи.
- Валка: збивання фетру гарячою водою та парою.
- Оздоблення: фінішна обробка, ручне оформлення дизайну.
«Машина може багато, але форму й характер капелюха однаково задає людина», – пояснює Іван Михайлович.
Власний стиль і світова мода
Сьогодні на підприємстві понад 150 моделей головних уборів. Дизайнери – місцеві майстрині, які працюють на виробництві вже десятки років.
«Саме на нашій фабриці свого часу навчався Руслан Багінський. Його вчили наші працівниці», – розповідає Іван Луп’як.
Асортимент охоплює класичні чоловічі капелюхи, моделі для мисливців, лісників, ковбоїв, а також спеціальні вироби для релігійних спільнот. У колекції представлені різні кольори, сезонні варіанти та форми.
Сучасна діяльність та виклики війни
Наразі на підприємстві працює близько 160 людей. Серед нових кадрів багато внутрішньо переміщених осіб, які приєдналися до колективу в останні роки.
«Сьогодні один виклик для всіх нас – війна», – підкреслює Іван Михайлович Луп’як.
Проблеми охоплюють кілька ключових аспектів:
- Кадри: нестача технічного персоналу через мобілізацію. Директор зазначає: «Людей забрали служити, особливо не вистачає електриків, фахівців з контрольно-вимірювальних приладів, слюсарів та наладчиків. Така ситуація сьогодні на кожному підприємстві».
- Сировина: часткове припинення постачання через руйнування великої Харківської пушно-хутрової бази, яка забезпечувала сировиною цілий регіон.
- Економічна нестабільність: коливання цін на натуральну сировину та матеріали.
На запитання, як фабрика тримається попри всі виклики, директор відповідає просто: «А що нам триматися? Треба працювати».
Від Хуста до світу
Попри всі труднощі, фабрика зберігає експортні зв’язки. Продукція постачається до Польщі, Чехії, Канади та США. Зокрема, хустські капелюхи носять працівники служб ДСНС.
Часто фабрика продає не лише готові вироби, а й капеліну – напівфабрикат, що становить близько 80% процесу. Це полегшує транспортування й дозволяє іноземним партнерам самостійно завершувати оздоблення.
Підприємство також проводить екскурсії, відчиняючи свої двері туристам. Це не лише маркетинг, а й спосіб показати, що українська промисловість – жива, сучасна й талановита.
«Майбутнє я бачу одне – перемога і мир. Ми працюємо, щоб підтримувати країну й зберегти те, що створювалося поколіннями», – підсумовує Іван Михайлович.
Фабрика – це не просто виробництво, а історія української праці, традицій і майстерності, що живе у кожному капелюсі.
Різноманіття форм і стилів найкраще передає відео з фабрики – варто побачити, як виглядає цей світ фетру та майстерності на власні очі.
